KRYMOV

  «Ага»  — це  міждомеття , розмовне слово. В українській мові воно має кілька функцій: підтвердження згоди ( ага = так, зрозуміло ); сигнал активного слухання ( я з вами, я чую ); інколи — пауза-заповнювач, коли людина формулює думку. У радіоефірах «ага» часто з’являється саме як  маркер живого спілкування , щоб розмова не звучала надто книжно чи «дерев’яно». Чи це норма? Так,  у розмовному стилі — цілком нормально . Але! Відомий український мовознавець Олександр Авраменко не раз наголошував би: якщо «ага» звучить надто часто, воно перетворюється на словесний бур’ян і знижує культуру мовлення.   У новинах або офіційних програмах краще вживати: «так» «розумію» «слухаю вас» А пісні й османський титул? 🎵 Цікавий факт про пісню У піснях 1970–1980-х років  «ага» часто використовували не як слово, а як ритмічний звук  — своєрідну «вокальну приправу». Такі вигуки допомагали: підкреслити приспів, створити відчуття легкості й невимушеності, зробити пісню...